|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
1816 Народився Карл Цейс.
1846 Карл Цейс відкрив у м. Єна майстерню точної механіки та оптики.
1879 Розпочалося технічне співробітництво Отто Шотта та Ернста Аббе з підприємством Карла Цейса.
1884 Створено підприємство «Schott & Genossen Glass Works of Jena» («Скляний завод Шотта і Геносена»).
1888 Помер Карл Цейс.
1889 Ернст Аббе створив фонд Карла Цейса.
1890 Розпочато випуск фотографічних об'єктивів. Пауль Рудольф розробив об'єктив типу «Протар».
1896 Пауль Рудольф розробив об'єктив типу «Планар» F3.6.
1899 Пауль Рудольф розробив об'єктив типу «Планар» F4.5.
1891 Моріц фон Рор розробив експериментальні лінзи з асферичною поверхнею.
1902 Пауль Рудольф і Ернст Вандерслаб розробили об'єктив типу «Тессар» F6.3.
1907 Ернст Вандерслаб розробив об'єктив типу «Тессар» з ахроматичною лінзою.
1913 Компанія «Schott» представила каталог, що містив 97 різних видів оптичного скла, у тому числі 17 нових видів.
1919 Віллі Мерте розробив об'єктив типу «Теле-Тессар». Отто Шотт передав скляний завод у м. Єна фонду Карла Цейса.
1925 Розпочалася ера малоформатної фотографії з представленням світу камери Leica, яка використовувала перфоровану плівку.
1926 Після злиття чотирьох компаній: «ICA», «Contessa-Nettel», «Ernemann», «Goerz» створено компанію «Zeiss Ikon» у м. Дрезден. Згодом у Дрездені знаходилося два великих цейсівських заводи: фабрика Ернеманн (Шандауер штрассе 48) і завод Іка (Шандауер штрассе 76). До 1945 року камери Контакс і інші 35мм камери збиралися на фабриці Ернеманн, тоді як камери під 120 плівку виготовлялися на фабриці Контесса в Штутгарті.
1927 У віці 26 років Гайнц Кюппенбендер стає помічником інженера в Carl Zeiss Jena.
1929 Кюппенбендер переводиться в Zeiss Ikon і стає там головним інженером-оптиком. Zeiss Ikon представляє перші камери Ikonta з котушковою плівкою. Людвіг Бертеле розробив об'єктив типу «Зоннар». Доктор Генріх Кюппенбендер почав виробництво фотоапаратів «Contax». У продаж надійшли фотоапарати «Ikonta».
1930 Вперше розпочався випуск малоформатних фотоапаратів. У продаж надійшов фотоапарат «Kolibri» формату 3×4 см. Це була перша камера, з якою Цейс вийшов на ринок мініатюрних камер (щоправда, не дуже успішно). Відзначимо, що формат 3×4 см. винайшли в Zeiss Ikon. Він дозволяв робити 16 знімків на котушку типу «127». «Baby Ikonta» — ще одна камера формату 3×4 см від Zeiss Ikon, яка мала великий успіх у покупців. Представлено малоформатний об'єктив типу «Тессар» 2,8.
1931 Людвіг Бертеле розробив об'єктив типу «Зоннар» для фотоапаратів «Contax».
1932 У продаж надійшли фотоапарати «Contax I» з підтримкою змінних довгофокусних об'єктивів «Зоннар» 5 см F2 (+ще 3 шт. 50мм об'єктива), об'єктивів «Triotar» 8,5 см F4, об'єктивів типу «Зоннар» 13,5 см F4. Zeiss Ikon представляє новий формат: 45×60 мм, який дозволяє зробити 16 кадрів на 120-ту плівку. Представлено фотоапарат формату 4,5×6 см «Semi-Ikonta».
1933 Фотоапарати «Contax» були оснащені затвором із багатозв'язаними шторками (затвор із 4-х груп), що дозволило значно збільшити витримку затвора з 1/25 сек. до ½ сек. Представлено 5 нових об'єктивів для фотоапаратів «Contax»: «Тессар» 2,8 см F8, «Biotar» 4 см F2, «Зоннар» 8,5 см F2, «Теле-Тессар» 18 см F6.3, Carl Zeiss Jena Topogon 25/4. Нацисти зняли проф. Еммануеля Голдберга з посади генерального директора Zeiss Ikon.
1934 Фотоапарати «Contax» почали випускати у дещо зміненому корпусі. Представлено дешевшу версію фотоапаратів «Contax» — фотоапарат «Super Nettel» I. Також почали випускати Super Ikonta і Ikoflex. У продаж надійшли телеоб'єктиви «Теле-Тессар» 300 см F8 і 500 см F8 для фотоапарата «Contax».
1935 Представлено перший у світі двооб'єктивний фотоапарат «Contaflex» формату 35 мм із внутрішнім світломіром. У м.Токіо засновано перший у світі клуб любителів «Contax». Початок виробництва Super Six.
1936 На весняному ярмарку в м. Лейпциг представлені фотоапарати «Contax II» і «Contax III». До Берлінської олімпіади розроблений об'єктив «Olympia Sonnar» 180 мм F2.8 для фотоапарата «Contax». Видано перший випуск журналу «Contaxphotographie». На заводі в м. Єна доктор Александр Смакула винайшов одношарове просвітлення на фотографічних лінзах. Воно було названо «T-coating». У продаж надійшов перший світлосильний ширококутний об'єктив «Biogon» 3.5 см F2.8 для фотоапарата «Contax». На весняній Лейпцизькій виставці представлені нові камери: Zeiss Ikon Super Nettel II і Super Nettel III (пізніше був перейменований в Nettax).
1937 У продаж надійшла дешевша версія об'єктивів «Biogon» — «Orthometar» 30,5 см F4.5. У продажу з'явилося пристрій Флектоскоп, яке дозволяє знімати з рівня очей за допомогою довгофокусних об'єктивів. Пристрій пропонувався з об'єктивами Sonnar 180/2.8 і іншими з фокусними від 300 до 500 мм. Agfa і Kodak представляють перші типи сучасних кольорових плівок, які замінять старі lenticular process плівки.
1939 Почався продаж довгофокусних об'єктивів типу «Sonnar» 30 см F4 для фотоапаратів «Contax». (З цього часу необхідність задовольняти зростаючі потреби армії обмежує виробництво).
1940 Представлений Carl Zeiss 7.5cm/1.5 Biotar для дзеркальної камери Kine-Exakta, яку виробляла компанія Ihagee в Дрездені.
1941 Для фотокамер Contax представлена стереонасадка «Stereotar C».
1945 Демонтаж заводів «Zeiss Ikon». Оскільки м. Єна знаходився у східній частині Німеччини, в західній частині Німеччини нова компанія «Оптон» почала будівництво заводу з виробництва оптики. Далі настав дуже складний період для компаній групи Zeiss. По-перше, тепер стало дві компанії Carl Zeiss. Одна називалася VEB Carl Zeiss Jena, знаходилася у східній Німеччині на старому місці і використовувала обладнання заводу Carl Zeiss, що залишилося після війни. Друга компанія тепер знаходилася в Оберкохені (західна Німеччина), вона називалася спочатку Zeiss-Opton і була заснована керівництвом і головними інженерами, які втекли під час наступу радянських військ. З Zeiss Ikon склалася схожа ситуація. Новий (західнонімецький) Zeiss Ikon відкрився в м. Штутгарт, а старий залишився на колишньому місці, в м. Дрезден, на радянській території. Спочатку всі 4 компанії співпрацювали, оскільки західнонімецькі дуже потребували оптичного скла і старих напрацювань за об'єктивами, а нові (східнонімецькі) — в твердій валюті. Вийшло так, що східнонімецькі компанії, а зокрема VEB Carl Zeiss Jena поставляла частину об'єктивів для західнонімецької Zeiss-Ikon і західнонімецької Zeiss-Opton. Співпраця тривала до 1954 р., коли «залізна завіса» впала і юридична боротьба за торгові марки досягла свого апогею.
1946 Почалося виробництво продукції «Zeiss» в м. Оберкохені (західна Німеччина).
1947 Компанія «Zeiss Ikon» відновила виробництво в м. Штутгарті (західна Німеччина).
1949 Компанія «VEB Zeiss Ikon» (НДР) представила в м. Дрездені (східна Німеччина) фотоапарат «Contax S». У цьому фотоапараті застосовувалися технології, розроблені Carl Zeiss до війни, але не використані раніше. Це була перша в світі дзеркальна камера з вбудованою пентапризмою. На жаль, зі цією камерою східна Німеччина так поспішала, що більшість камер виявилася з дефектом.
1950 В м. Штутгарт у продажу з'явилися фотоапарати «Contax IIa» і «Contessa» компанії «Zeiss Ikon». Carl Zeiss Jena, яка тепер знаходилася в НДР під радянським керівництвом, випустила військові розробки Цейса: Carl Zeiss Jena Topogon 25/4 і Carl Zeiss Jena Biometar 35/2.8. В НДР реанімували Carl Zeiss 7.5cm/1.5 Biotar, який вони запропонували для Contax S, також виробляється в НДР. Zeiss-Opton представила для далекомірних камер Contax, дуже популярний ще до війни «портретник» Zeiss-Opton Sonnar 85/2 і телеоб'єктив Zeiss-Opton Sonnar 135/4.
1951 У м. Штутгарт у продажу з'явилися фотоапарати «Contax IIIa» компанії «Zeiss Ikon». Також вперше з'явився легендарний Carl Zeiss Biogon 35/2.8, але в 1951-му він виник під торговою маркою Zeiss-Opton і тільки в 1953-му він змінив її на Carl Zeiss. Новий Carl Zeiss Biogon 35/2.8 був вимушеним заходом, оскільки старий Carl Zeiss Biogon 35/2.8 вже не вміщався в корпус нових камер Contax IIa і Contax IIIa, який був зменшений. Новий Біогон від 1951 року і далі значно перевершував старий Біогон від 1936 р. за оптичними характеристиками і був зроблений за іншою оптичною схемою. Старі Біогони 35/2.8 після війни ще продовжують виробляти в радянській VEB Carl Zeiss Jena, але до 1951 р. сенс у них пропадає, оскільки вони не підходять до нових камер.
1952 Зрештою дві компанії Zeiss Ikon (західна і східна) остаточно розділилися і східний VEB Zeiss Ikon пішов своїм шляхом. Вони використовували торгову марку Contax для камер, продаваних на східному ринку, і Pentacon для камер, експортованих на захід. Contax D — це камера, вироблена в НДР компанією VEB Zeiss Ikon. Деякі такі камери мали підпис «VEB» до логотипу, а деякі — ні.
1953 Представлений один із чудових ширококутників Carl Zeiss Biogon 21/4.5. Представлений один із чудових портретних об'єктивів Zeiss-Opton Triotar 85/4 (пізніше того ж року отримав назву Carl Zeiss Triotar 85/4).
1954 Треба сказати, що Біогони були доступні не всім. На ті часи і камери Контакс були досить дорогим задоволенням, а об'єктиви тим більше. Тому Цейс зробили недорогий ширококутний об'єктив для економного фотографа Carl Zeiss Planar 35/3.5.
1956 Компанія VEB Zeiss Ikon (НДР) представила камери Contax F, Contax FB, Contax E, а також їх версії для східного ринку під торговою маркою Pentacon.
1957 Почалося виробництво високоякісних об'єктивів для використання в широкоформатних фотоапаратах у розвідувальних супутниках.
1958 Компанія VEB Zeiss Ikon (НДР) представила камери Pentacon FM і Pentacon FBM.
1959 Zeiss Ikon випустила далекомірну камеру Contarex I (також відому як Bullseye — Биче око або Cyclop — Циклоп). Об'єктиви на той момент з одношаровим просвітленням. Камера вироблялася до 1966 р. Фотоапарати «Contarex» спочатку мали назву «Contaflex». Це високоякісні однооб'єктивні дзеркальні фотоапарати з фокальним затвором. Оскільки «Rex» означає «король», назва «Contarex» вказує на те, що цей фотоапарат – «король фотоапаратів серії «Contax».
1960 Представлена камера Contarex Special. Камера вироблялася до 1963 р.
1962 Фотографічна оптика виробництва компанії «Carl Zeiss» була встановлена на американському пілотованому космічному апараті «Меркурій-8».
1963 Розроблений ультра-ширококутний ретрофокусний об'єктив «Distagon».
1965 Камера Contarex летить у космос, ймовірно, це була Contarex Special.
1966 Ерхард Глатцель розробив об'єктив «Hologon» 15 мм F8 (кут огляду 110°), і об'єктив типу «Планар» 50 мм F 0,7 (кут огляду 30°). Представлена камера Contarex Professional (Contarex P). Камера Contarex знову летить у космос. ймовірно, це була вже Contarex Professional. Вироблялася до 1967 р.
1967 Представлена камера Contarex Super (Contarex S). Вироблялася до 1975 р.
1968 Представлена камера Contarex S electronic (Contarex SE). Вироблялася до 1975 р. У 1970-х рр. в Японії фотоапарати «Contarex S», оснащені об'єктивом «Планар» 55 мм F1.4, продавалися за 418 000 єн. Оснащені електронним затвором фотоапарати «Contarex SE» з таким самим об'єктивом «Планар» 55 мм F1.4 продавалися за 518 000 єн.
1969 Оптика «Carl Zeiss» використовувалася на космічному кораблі «Аполлон» для отримання знімків місячної поверхні.
1971 Відкрився музей оптики в м. Оберкохені.
1972 Компанія «Zeiss Ikon» припинила виробництво фотоапаратів. Однак через три роки було прийнято рішення про технічне співробітництво з японською компанією «Yashica», в результаті якого три компанії — «Zeiss», «Yashica» і «Porsche Design Group» здійснили спільне виробництво однооб'єктивного дзеркального фотоапарата «RTS». Це був перший фотоапарат «CONTAX», виготовлений в Японії. Ерхард Гледзель розробив для фотоапарата «Contax RTS» об'єктив типу «Планар» 85 мм F 1,4. Почалося виробництво об'єктива «Sonnar superachromat», що забезпечує корекцію хроматичної аберації.
1975 У продажу з'явилися фотоапарати «Contax RTS».
1991 Об'єднання східнонімецьких і західнонімецьких підприємств «Carl Zeiss».
А тепер трохи лірики.
Carl Zeiss народився 11 вересня 1816 року в німецькому місті Веймар.
Після одинадцяти років учнівства, в 1845 році Карл Цейсс повернувся до Єни на День Святого Михаїла (29 вересня). Але перш ніж він міг розпочати розгляд можливості заснування бізнесу, Цейссу потрібен був дозвіл на проживання. Найпростіший спосіб отримати його — вступити до університету.
Лише 10 травня 1846 року Цейсс подав запит до великого герцогського провінційного штабу про надання йому дозволу. Незважаючи на його чудові рекомендації, будівельна влада Веймара викликала його до свого штабу, щоб оцінити його придатність до роботи механіком. У своїх відповідях Цейсс не приховував, що вважає екзаменаційні питання не більше ніж нахабністю та марною тратою часу.
Влада була явно ображена його ставленням і спочатку відклала його запит. 21 жовтня Карл Цейсс став нетерплячим і поцікавився про свій запит. Лише тоді будівельна служба, відповідальна за це, знову розглянула це питання. Потім справи пішли гладко: 19 листопада 1846 року провінційний штаб у Веймарі надав Цейссу дозвіл і повідомив міську раду Єни; 26 листопада Цейсс отримав звістку від ради, а 8 грудня він став громадянином Єни.
У липні 1858 року Карл Цейсс був призначений заступником майстра мір і ваг великим герцогським управлінням мір і ваг у Веймарі. Як такий, він був відповідальний за нагляд за мірами та вагами в місті Єна та його околицях. У вересні 1860 року він був призначений університетським механіком.
Додатковим підтвердженням його зростаючої репутації стало призначення у 1863 році великим герцогським придворним механіком. З 1863 по 1867 роки він був членом місцевої ради Єни. Водночас він став волонтером, відповідальним за пожертви та фонди для місцевого добробуту.
1866 рік був найуспішнішим для Карла Цейсса з моменту заснування його компанії. Було вироблено 192 мікроскопи – на 81 більше, ніж у попередньому році. Іншими словами, Карл Цейсс вже був успішним підприємцем і високошанованим громадянином, коли підійшов до ще одного ключового поворотного моменту у своєму житті.
Карл Цейсс здійснив багато спроб поставити виготовлення мікроскопічних лінз на наукову основу. Експерименти, проведені Фрідріхом Вільгельмом Барфусом, не дали жодних придатних результатів. У 1866 році він об'єднав зусилля з Ернстом Аббе.
Спочатку Аббе зосередився на розробці різних вимірювальних приладів для більш точного визначення оптичних характеристик лінз – ключової вимоги для раціонального виробництва.
Були зроблені подальші кроки для розділення механічного та оптичного виробництва. Водночас Аббе розробив нові освітлювальні пристрої.
У 1869 році він зробив свої перші спроби у проектуванні лінз – але це завдання виявилося складним. Потрібен був тривалий процес розрахунків та експериментів, щоб допомогти майстерні Цейсса компенсувати брак досвіду у порівнянні з їхніми давно встановленими конкурентами та врешті-решт перевершити їх.
12 вересня 1871 року Аббе представив свій проект потужної водної імерсійної об'єктивної лінзи. З 1872 року всі мікроскопічні лінзи виготовлялися згідно з проектами Аббе.
Перша однорідна олійна імерсійна об'єктивна лінза була розроблена за пропозицією Джона Вера Стівенсона; виробництво розпочалося на початку 1877 року. Як це працювало? Між зразком і лінзою поміщали імерсійну рідину, таку як кедрова олія, яка має значно вищий показник заломлення, ніж повітря. Це значно покращило роздільну здатність мікроскопа та запропонувало багато інших переваг, таких як менша кількість відбитків.
"Останнім часом у Цейсса справи йдуть дуже добре. Вже три місяці ми невтомно працюємо, щоб виконати отримані замовлення. Зокрема, нові лінзи (олійна імерсія) – і можу сказати, що це ганьба, що ви досі не отримали жодної з них, бо вони продаються, як гарячі пиріжки – справді допомогли підняти репутацію Оптичної Майстерні як у Німеччині, так і за кордоном.
Здається, за останні шість місяців всі інститути в Берліні, з якими ми раніше не мали контактів, зробили замовлення на великі мікроскопи."
8 січня 1879 року Аббе зміг розповісти своєму другу Антону Дорну про успіх нового продукту.
На діаграмі показані ключові місця, де ці мікроскопи продавалися протягом двох періодів: з 1847 по 1869 рік та з 1870 по 1889 рік. Більшість замовлень у перші 20 років надходили від герцогських міст у Єні та її околицях, а також деяких німецьких університетських міст і центрів торгівлі. Поодинокі продажі також здійснювалися в регіони, які на той час були частиною Росії, у багатьох випадках завдяки випускникам Єнського університету. Другий період домінували великі наукові центри та ключові торговельні й комерційні центри в Західній Європі. Також з’являється Нью-Йорк, і все більшу роль починають відігравати оптовики в таких місцях, як Кембридж і Делфт.
1847–1869: 1,308 мікроскопів 1870–1889: 13,228 мікроскопів
27 травня 1879 року Ернст Аббе отримав лист від молодого хіміка Отто Шотта (1851–1935), який повідомив про новий вид скла, який він створив. До того часу для виготовлення лінз використовувалося звичайне скло. Тепер з’явилася можливість розробити спеціальне оптичне скло. Шотт надіслав зразки до Єни, де їх придатність для оптичних цілей була оцінена.
У січні 1882 року в Єні була створена лабораторія технології скла. В кінці 1882 року Шотт переїхав до Єни. Кошти для придбання земельної ділянки для Шотта в Єні зібрав Карл Цейсс, а лабораторні експерименти фінансував Аббе з 1882 року. Однак не знадобилося багато часу, щоб Шотт досяг значного прогресу.
Йому вдалося контролювати властивості оптичного скла, яке спочатку вироблялося в невеликих кількостях, а також виготовляти зразки без домішок і внутрішніх напружень. Восени 1883 року Цейсс виготовив першу мікроскопічну лінзу з використанням скла Шотта. Результати були надзвичайними, пропонуючи захоплююче уявлення про чудові покращення оптичних приладів, які можна було досягти з новим матеріалом.
23 липня 1885 року була створена компанія "Jenaer Glaswerk Schott & Genossen". Її партнерами стали Карл і Родеріх Цейсси, Ернст Аббе та Отто Шотт. Основним напрямком діяльності нової компанії згодом стануть термостійкі лінзи.
Нові апохроматичні лінзи призвели до величезного зростання попиту. У той час як кваліфіковані оптики могли впоратися з виробництвом оптики шляхом спроб і помилок, конкуренти були змушені виготовляти оптику на науковій основі, якщо хотіли втриматися на ринку. Замовлення на мікроскопи Zeiss надходили з академічних і науково-дослідних установ з усього світу, і компанія постійно розширювалася у сфери лікарів, спеціалістів з гігієни та тестування матеріалів.
Компанія також почала спорадично виготовляти інші оптичні продукти, такі як рефрактометри для вимірювання концентрації розчинів. Лише в 1890-х роках нові технологічні методи були застосовані до ширшого асортименту продуктів, включаючи біноклі, об'єктиви для камер, астрономічні прилади, спектрометри та геодезичні інструменти, відкриваючи нові сфери бізнесу, які ще більше прискорили зростання компанії.
3 грудня 1888 року Карл Цейсс закрив очі назавжди. Його поховали на кладовищі Йоганнісфрідгоф поруч із Гарнізонною церквою. Вісім із його найбільш відданих співробітників несли труну. Його труна була прикрашена латунним хрестом, інкрустованим об'єктивними лінзами, виготовленими на Оптичному заводі.
Після смерті Карла Цейсса в 1889 році Ернст Аббе створив Фонд Карла Цейсса, який став єдиним власником компанії. Прибуток фонду використовувався для підтримки науки, соціальних та культурних проектів, а також для забезпечення добробуту працівників.
У 1893 році було відкрито перше дочірнє підприємство в Лондоні. До початку Першої світової війни були створені філії по всьому світу, які довелося закрити з початком війни. Між тим і 1945 роком було ще багато злетів і падінь. Після цього філії за межами Німеччини розвивалися стабільно, і тепер ZEISS є глобальною компанією.
Під час Першої світової війни біноклі та далекоміри ZEISS, а також інші оптичні компоненти вироблялися для військових цілей.
Під час днів Веймарської республіки Carl Zeiss повернувся на світові ринки та забезпечив стабільне зростання. Єна пережила глобальну економічну кризу досить легко.
Після 1933 року, коли військова промисловість опинилася під контролем тоталітарного нацистського режиму, Carl Zeiss виготовляв прецизійні інструменти, які потім інтегрували у системи озброєння.
Під час Другої Світової Війни практикувалася примусова праця. Згодом ZEISS була залучена до діяльності Фонду «Пам'ять, Відповідальність і Майбутнє» (EVZ Foundation).
Американські війська, які окупували Тюрингію в 1945 році, взяли з собою 77 найкращих вчених і інженерів, коли перемістилися в свою зону після поділу Німеччини.
За допомогою працівників заводу в Єні співробітники, яких американці перевезли на Захід, заснували нову компанію в Оберкохені
VEB Carl Zeiss Jena. Компанія в Єні була націоналізована в 1948 році. У 1965 році вона була реорганізована, щоб стати провідним об'єднанням в оптичній промисловості, і в 1989 році в ній працювало понад 70 000 людей.
У 1953 році співпраця між Єною та Оберкохеном мала припинитися. По всьому світу конфлікт навколо торговельної марки тривав до 1989 року.
Невдовзі після падіння Берлінського муру стало зрозуміло, що компанії в Східній і Західній Німеччині, які були настільки схожими, повинні об'єднатися. Але шлях до досягнення цього був довгим і важким.
Об'єднана компанія зазнала кризи в середині 1990-х років. Значні скорочення робочої сили та асортименту продукції допомогли ZEISS відновити свій успішний шлях.
Після тривалих переговорів реформа Фонду Карла Цейса набула чинності в 2004 році. Carl Zeiss була перетворена на акціонерну компанію, яка повністю належить її Фонду.